| Як львів'янин проміняв мову за тарілку супу. |
[Jun. 30th, 2008|12:18 am] |
Як часто буває на фестивалях, на Трипільському колі їжа закінчувалася раніше, ніж люди наїдалися. Перший день фестивалю було сонячно.
Ми стояли в черзі за гарячим супом і картопляними перепічками. Перед нами у черзі стояли львів'яни, один гордо розповідав, що його "дідо" був одним з організаторів просвіти, що їхню родину переслідував Сталін. Поки ми стояли у черзі перепічка закінчилася. Львів'янин з дідусем з просвіти кудись відійшов, а потім ми побачили як він домовляється російською з якоюсь жінкою, щоб купити три порції супу без черги.
Я підійшов і спитав у нього, чого це він перейшов на москальську, а він удав, що мене не чує. |
|
|
| Об ущемлении русскагаварящего Пьеро вотъ: |
[Jun. 13th, 2008|04:53 pm] |
|
|
|
| |
[Oct. 25th, 2007|12:16 am] |
| [ | mood |
| |  satisfied | ] |
Вселенная откроется и двери распахнутся - нова вистава в театрі "Браво".
Сьогодні дивилися її зі співробітниками.
Сподобалася навіть хлопчикові, котрий вважав за краще витратити 50 гривень на пиво, або на концерт группи Лєнінґрад. Це означає, що вистава дійсно якісна.
Не важливо про що вистава.
Для кожного, напевно, про своє.
Для мене, про людей, які настільки гармонійно існували на сцені протягом вистави, що на них було цікаво дивитися. І майже все у них було по-справжньому. |
|
|
| |
[Oct. 10th, 2007|07:03 pm] |
Спостерігав ситуацію, як у чекальні Египетського аеропорту, компанія молодих хлопців звернулася до дівчини з проханням сфотографувати. Звернулися по хамськи. Бо коли звертаєшся до незнайомої людини, краще до неї підійти, а не кричати через весь зал щоб підійшли до тебе.
Коли хлопець почув, що панянки теж спілкуються російською, то приємно здивувався: „еее, чо єта вы не сказали, что вы тоже русскіє”! Від приємної несподіванки він похитнувся, гикнув і вили собі трохи пива на штани. Спостерігаючи за цим я природно подумав, що це москалі. Але дуже здивувався, коли побачив обидві компанії у літаку зі мною на Київ.
До цього мені була відома лише одна національність, яка легко змінювала приналежність у зв’язку з місцем перебування. Тільки українська космополітичність має однобоке московське спрямування.
Якщо ви в чужій країні спілкуєтеся між собою російською, то те, що ви не росіянин вам доведеться додатково пояснювати. Продавець, який чує російську мову цілком природно приймає російськомовного українця за росіянина. Для будь-якого иноземця мова э основним ідентифікатором.
На певному етапі такі кількісні оказії переходять у якісні й людина змирюється з тим, що для инших вона раша.
Виходить що за кордон вони виїжджають російськомовними українцями, а повертаються „рашою”, уже навіть спілкуючись між своїми. |
|
|
| ХУДОБА |
[Sep. 29th, 2007|02:15 pm] |
Заіржавілі напіврозкладені біороботи, кульгаючи й гублячи деталі по дорозі щоразу виконують волю їхнього СССР-творця й показують зразкову явку на виборах. Натомість великий відсоток молодих, рум'янопопих демократично налаштованих людей у день виборів залишиться вдома. Причини називають різні, але суть одна - пасивність і брак власної волі. Змусити таких людей голосувати для когось просто, але важко змусити їх голосувати для себе, у власних інтересах. Не цікаво аналізувати недосконалу систему освіти й батьківського виховання, яка подібним чином калічить людей, перетворюючи їх на гуртову худобу. Можливо, одного голодомору для них було замало або забагато.
Вихід поки що один, замінити їх волю на нашу.
Тому завтра буду відводи їх за ручку до дільниці без передвиборної аґітації, (ми ж законослухняні), просто тому, що це мені потрібно, і "мені буде приємно якщо ти це зробиш для мене". :)
Маю машину, тому сподіваюся що встигну так відвести декількох. |
|
|
| |
[Sep. 23rd, 2007|01:44 am] |
Нещодавно потрав до рук документ, який з першого ж погляду виглядав як підробка. Бо не мав підпису посадової особи.
Але пояснення мене вразило бідьше ніж будь-яка підробка. Виявляється, Черновецький на посаді мера не підписує жодного документа. Ставить лише штамп, який його імітує. Такі документи не є чинними, їх у будь-який час можна визнати у суді недійсними, бо такий штамп не є підписом, його може виготовити будь-хто без спеціяльного дозволу. Особу, яка не підписувала документ неможливо притягнути до відповідальности. Спробуйте так вчинити і ваш документ не прийме жоден орган чи установа, з нього навіть не можна завірити копію.
Але закони для нас, а не для посланців божих. Цікаво як би Черно це обгрунтувало, якби доньго звернулися з питанням журналісти. Погано, що це порушення закону й наших інтересів не висвітлено пресою. Тобто ми маємо мера, який заздалегідь відмовляється відповідати за свої вчинки, діяльнсть якого по суті зводиться до протизакнних дій, під якими він навіть боїтья ставити підпис.
Кажуть, що зараз міськрада активно продає землю.
На совісті чорного посла божого тиск на Радіо київ, що призвело до закриття українських передач на і приходу москальського шансону на улюблене раді.
Заборона торгівлі національною символікою і музикою на майдані.
І зараз є ініціаива ввести у київських школах обов"язковою дисципліною москальську мову, аби продовжувати росіянізацію Києва. |
|
|
| ВІДМОВИВСЯ ВІД ПОСЛУГ ОДНОЯЄЧНИХ |
[Aug. 7th, 2007|11:52 pm] |
і підключився до Life :)
0,00 на дзвінки в мережі,
0,50 на всі инші номери.
Почуваюся задоволеним.
Порадувало дружне обслуговування в конторі на Ярославовому валу.
Вибрав для себе легкий номер 8(09З)255-27-5О.
Зараз випробовую новий зв'язок.
Якість інтернету набагато краща за МТСівський.
Незабаром подорожуватиму в Крим, потім на Захід, дізнаюся як насправді працює покриття.
Залишилося не вирішеним питання що робити з залишком грошей на МТС рахунку.
З почуттям звільнення залишу москалям цей останній внесок в економіку держави, яка роз'єднує мою країну.
Відіслати смски всім, кому це було потрібно, виявилося зовсім не складно.
В найближчих планах перейти повністю на український СДМА.
Чекаю виходу цієї штучки:
http://www.handspc.ru/news/?id=1168
Якщо хтось раптом збирається їхати у Корею, то привезіть мені ось це:
http://www.gisa.ru/25277.html |
|
|
| ХОЧЕШЬ УДИВИТЬ ЛЮБИМУЮ? : 10 способаф ат журнала Максим : |
[Jul. 26th, 2007|11:55 pm] |
Вирішив зібрати дивні припущення знайомих і випадкових мені людей стосовно того, чому розмовляю українською.
- Націоналіст і любить сало!
- Тому що здавав екзамен по нотаріату, і його переклинило.
- Бо він зі Львова. (а як же, у Львові вбивають москалів, говорять тільки українською. що там ще з анекдотів? дурні блондинки? :)
- Батьки не Київські?
- Він племінник Ющенка.
У відповідь на дурні питання треба щоразу вигадувати щось нове.
Тому що вмію.
Тому що я племінник Ющенка. :)
Я колекціоную дивні запитання.
Тому, що я народився в Києві.
Тому, що я українець.
Тому що я модний та інтеліґентний.
Насправді я не розмовляю. Це спосіб привернути увагу. Хочу виділитися серед
російськомовного натовпу.
Складається враження, що якби в мене було дві голови, це викликало б менше запитань.
З цього висновок для російськомовного панства. Якщо хочете когось здивувати, кохану наприклад, заговоріть у ліжку українською. :) |
|
|
| Міста |
[Jul. 25th, 2007|02:21 am] |
З 20 по 23 липня мене запросили у Львівську область на весілля.
Через фосфорну аварію поїхав иншим шляхом, тому дорога виросла до 10 годин. Не люблю подорожувати самому, але мені склали компанію чудові українські гурти.
Бачив Львів і Жовкву. Більше дізнався про себе.
Нарешті зрозумів чому Львів не моє місто.
Гнітить камінь, який оточує з усіх боків. Бракує деревця чи кущика на якому перепочине око.
Хаотична забудова і скупченість передають відчуття невпорядкованости.
Глибоко вдихнути можна тільки якщо вибратися на одну з гір. Замкову чи лису.
Це якщо говорити про Львів статичний. Лвів у динаміці виглядає так,
що все частіше чути російську мову.
Проте, вельми сподобалася Жовква.
Місто побудували за схемою ідеального міста. Цей принцип вигадав Леонардо Да Вінчі.
Коли стою на головній площі, ввідчуваю логічність і обумовленість,
як у гарному витворі мистецтва.
Більшість фортець сьогодні лише пам'ятки архітектури. Але жовквівське
місто-фортеця живе. Оборонний мур не порожній, в ньому розташовані магазинчики, кав'ярні, кондитерска.
Влітку в них завжди прохолодно, а взимку затишно. Стільці з кованого заліза,
такі що не всяка паняночка підійме. Під ресторанчиком велосипед старого стилю з багажничком для продуктів.
Якщо завітати в кондитерську, то там неодмінно сидитиме компанія літніх жінок у хустках і смакуватиме морозиво.
Якщо до півдня зайти у ресторан, то вашій появі здивуються і шукатимуть причини, щоб відмовити в обслуговуванні. Бо всім відомо, що домашня їжа набагато смачніша й корисніша, а ресторан має зовсім инше застосування. Тим більше, офіціянти самі тільки но сіли обідати.
Загалом, у місті почуваєшся приємно і затишно.
Треба додати лише трощки уяви, щоб побачити як жило місто 300 років тому.
Простора відкрита до неба центральна площа, з боків костьоли, які слугували захисними спорудами і мур, який совєтська армія не могла підірвати двома комплектами вибухівки. |
|
|
| ГУРТ - МРІЯ "ПЕНОПЛАСТ" |
[Apr. 21st, 2007|06:25 pm] |
22 квітня, 19:00, Гідропарк, концерт гурту-мрії "Пенопласт", присвячений всесвітньому дню Землі.
(біля кав'ярні "Очеретяний Кіт".)
Гурт - мрія "ПЕНОПЛАСТ"
Бажаєте дізнатися, що група людей може робити в пінопласті?
Данилко удавився б своєю анальною прокладкою, потрапивши на їх концерт.
Це лицарі комп’ютерного покоління у вразливих шатах з
пінопласту виступають проти власної статевої та інтелектуальної диференціації в суспільстві.
Ніжні, проігноровані роботи-вертери під музику з мультфільмів натераються
згущенкою і пропонують себе скуштувати.
Вони впевнені - для того щоб творити шедеври не потрібно вміти
вправлятися з пензлем, знати ноти, або ходити до школи.
Смітник наповнений пінопластом, місяць сексуального утримання й відкрита до творення душа, забеспечують виибух творчого лібідо на глядацькі щасливі обличчя.
Слідом за Поплавським і Вєркою Сердючкою вони тільки сходять на обрій слави українського попсу.
Поки вони ще не їдуть представляти Україну на "Євробаченні", тому скористайся можливістю, не пропусти концерт, вбий їх сьогодні.
Фото Гурту
http://iiiosoba.multiply.com/photos/album/1 |
|
|
| Гра у перевдягaння |
[Mar. 23rd, 2007|12:20 am] |
Кoли я гульяю нaдвoрі, тo зустрічaюся пoглядoм з незнaйoмими людьми. Нa декількa секунд відбувaється невеличке цікaве спілкувaння. Мурaхи і тaргaни для цьoгo викoристoвують вусики, ми це мoжемo рoбити нa відстaні, пoкищo не нa великій.
Сьoгoдні я нaвмиснo пішoв гуляти без пaльтa.
Зaйшoв у мaгaзин, і пoпрoсив пoміряти хaлaт.
Вдягнув йoгo, зaплaтив грoші й пішoв гуляти. Прoдaвщиця знaйшлa тoму цікве пoяснення: "a, тaк нaдвoрі ж дoщ".
Люди робили вигляд що не реагують на мене. Ніхтo не хoтів зупинятися й вoрушити вусикaми, зa весь чaс я піймaв лише oдин пoгляд.
У кaв'ярні, o сьoмій вечoрa, пoпрoсив пригoтувaти мені бутербрoд і принести чaю нa снідaнoк.
Крaпaв дoщ, a я гуляв з рaнцем нa спині, під пaрaсoлькoю і в хaлaті, й oтримувaв зaдoвoлення від тaкoгo гуляння.
Це був нoвий для мене дoсвід, oскільки я не нoшу хaлaтів. Тaкoж, я не знaв, щo річ якa не мaє індивідуaльнoгo стилю, не врaхувує aнaтoмічні oсoбливoсті, не мaє ширoкoгo признaчення, якoгoсь певнoгo рoзміру, вигoтoвляється за елементaрним кресленням, мoже кoштувaти півтoри тисячі гривень. Зaплaтити 1 500, щoб сидіти вдoмa в хaлaті - це збoчення, яке нaзивaється мaзoхізм. Дoбре щo я рoзшукaв зa 300гр в Метрoгрaді.
Тепер нoситиму цей хaлaт. |
|
|
| КОРОТКОАВТОБУС (Shortbus) |
[Mar. 18th, 2007|09:47 pm] |
Талановитий режисер може навіть сцену допиту перетворити на пекучу еротику.
А поганий може овульгарити й зпопсувати навіть таку святиню як сексуальні збочення.
Жахливе враження, коли продавці попкорну намагаються "проникнути в нові закутки людської душі"(за словами режисера). І ніщо тут вже не допоможе: ні дві голих сідниці, ні двадцять кліторів, ні три литри сперми.
Тому що питання не в кількості.
Не кіно і не порно.
Незважаючи на претензіозність і купу голих тіл, фільм нуднуватий. Погодьтеся, треба мати талант, або настільки його не мати, щоб викликати нудьгу відвертими сценами.
****
Позитивне враження залишилося від усвідомлення того, що мій улюблений "Київ" наважується на експерименти.
Є впевненість, що через цензуру не сховають від глядача щось дійсно вартісне. |
|
|
| КРЕМАТОРІЙ |
[Mar. 17th, 2007|02:37 am] |
А що за незамкненими дверцятами? Довгі носи привели нас в службові приміщення крематорію на Байковому кладовищі. А закінчилося тим, що нас там замкнули.
Сама будівля НМСД варта уваги парапсихологів - результат спілкування архітектора з чужепланетним несвідомим. Захоплення й подив викликає незвичність і зловісність фантазії автора. Розташована в штучному рові, сферична база по перетворенню людської протоплазми.
Гвинтовими сходами ми спустилися вглиб приміщення.
Хтось унизу, під час роботи, наспівував собі пісеньку.
Прислухаючись до кроків і голосів, просуваємося далі.
Сховалися за рогом, підслуховуємо як двоє лінивих робітників нарікають чи то на нетравлення (бо другий потім побіг в туалет), чи то на умови праці. Через погану дикцію, мати й суржик не вдалося детально розібрати.
В якийсь момент щось заревіло (як з'ясувалося, з цим звуком зачиняються двоє головних воріт крематорію), потім шум навкруги став підозріло затихати.
Коли ми ткнулися носом в замкнені ворота, зрозуміли, що втрапили в цікаву історію. Телефон під землею не ловив. Стали жартувати на тему техаської різні бензопилою та органів для трансплантації.
Нічого не залишалося як начхати на мовний й етичний бар'єр і вийти на контакт з робітниками чужепланетної станції. Вирішили, що відчинені двері й брак напису "вхід заборонений" стане прийнятним виправданням.
Почали бігати по крематорію: Агов! Агов! Є тут хтось?!
Останній робітник вже замкнув решітку і йшов геть долвгим коридором.
Не думаю, що нас можна було непочути, але він довго намагався це удавати. Потім стояв ще деякий час, розмірковуючи, випускати нас чині… а може ми небезпечні. :)
Незручно було пояснювати як ми тут взагалі опинилися.
Пощастило що ми його встигли піймати.
В коридорі й біля ліфта для труни стояло декілька моторизованих тачок, на яких розвозять трупи.
Через довгий коридор дядько вивів нас до печей, дуже застерігав заглядати всередину. В цей час там якраз хтось смажився. Казав що будівлі років тридцять, печі англійські. Бува попадеться дебелий покійник, якого смажиш пів дня, а він все не хоче згоряти.
Загалом:
море позитиву, незабутні враження, купа запитань.
Світлини:
я прийшов з миром.
всередині
Хаосе, відкрийте жерло і скажіть "а-а-а..."
труба крематорію, цікаво, Санта Клаус туди теж забирається? |
|
|
| Ти кажеш |
[Mar. 6th, 2007|10:27 pm] |
|
Ідучи по дорозі ти можеш бачити дерева, які кидають тінь на квіти, які дуже полюбляють бджоли, які приносять солодкий мед, який полюбляють полярні ведмеді, які полюють на пінгвінів, які приносять у дзьобах камінчики, з яких потім складаються гори, які захищають пінгвінів від сонця, яке випалює нори для звірів, які живуть у лабіринтах, які ведуть до скарбів Королеви, яка носить мантію, яка вишита зорями, які продає алхімік, який слухає про що шепочуться трави, які приносять сон, який блукає луною у скелях, на яких народи будують мури, які не пробити гарматами, які відливають у місті, яке вміщається у зернять ці кави, яка тече рікою в долині, в якій живе родина левів, які знають що ти йдеш по дорозі. |
|
|
| СОН У СВІЖОПОФАРБОВАНІЙ КІМНАТІ |
[Mar. 5th, 2007|12:19 pm] |
Підходжу до свого дому, але не знаходжу дверей,
немає ґанку,
нема сходів,
тільки глуха цегляна стіна.
Будинок височезний і тонкий, як нога будівельного крану.
На стіні кнопка для ліфту, натискаю - грюкочучи кабіна котиться вниз.
Піднімаюся нагору.
На останньому поверсі кімната. Усвідомлюю, що я вдома, це мій сон,
я маю нагоду поспілкуватися їз собою.
Сідаю на ліжко, відкриваю ноутбук, вмикаю асю :) Думаю, що в себе спитати.
Пишу повідомлення:
- Хто Ти?!!
нема відповіді
- ЩО ТИ ХОЧЕШ?!!
- ХТО ТИ !!! ???
Відповіді немає.
Повторюю питання, крупним шрифтом яскравішими кольорами.
Просинаюся від того, що мене будить кохана а в підлогу в куту стукає сусід.
Я сиджу, схрестивши ноги, в тій самій позі на ліжку, й кричу запитання.
Кажуть що сни з четверга на п'ятницю збуваються. Маю можливість перевірити це експериментально. Пророцтв, які оголошуються після настання події є багато, але це порушення самого принципу пророцтва.
Подивимося чи справдиться. |
|
|
| ВИСТАВA - ІМПРОВІЗАЦІЯ ЗА УЧАСТЮ ВАС |
[Feb. 19th, 2007|09:26 pm] |
10 гривeнь квитoк.
Чeтвeртого бeрeзня.
Цeнтр Лeся Куpбaса.
Спершу глядaчам зав'язують oчі і вони тaнцюють пaрами.
Коли знімають пoв'язки пoчинається імпрoвізація.
Більше нічoго не відoмо.
Прихід потрібно попередньо узгоджувати, записатися можна зателефонувавши в сам театр.
вул. Вoлoдимирська 23В, тел. 27914-7 |
|
|
| ОЛЕ ЛУКОЙЕ В КОСТЮМІ ЖАБИ |
[Feb. 16th, 2007|10:09 pm] |
Якщо ви вродливі, будьте дурними.
Якщо ви розумні, одягайтесь неохайно.
Якщо у вас є гроші, будьте жадібним і дріб'язковим.
Будьте злим, не прощайте і не даруйте нікому.
Ну, хоча б постарайтеся викликати жалість.
Дайте людям привід.
Інакше, вони вам не пробачать.
В казках молодшу сестру ненавидить батько чи мачуха, тому вона заслужила бути щасливою і розумною та одружитися з принцом.
Іванушка - дурачок, це вже встановлений діагноз.
"Казанова" Джоні Деп у Розпуснику помирає від сифіліса, колобка з'їдає страшна жаба.
Таких героїв ми любимо. Люди хочуть вірити в ілюзію соціяльної справедливости. Нема значення чи вона від Бога, Диявола чи від найманого вбивці з рушницею. |
|
|
| Нас оточують Слабаки! |
[Feb. 9th, 2007|04:03 pm] |
| [ | Current Location |
| | Калюжа з брудом | ] |
| [ | mood |
| | БРУДНИЙ! | ] |
| [ | music |
| | Та-Ту (мальчік-гей, ногі нє брей) | ] |
Сьогодні запропонував Дмитрові повалятися в болоті, щоб довести, що він не слабак!
Але він побоявся.
Ось такі слабкі люди нас оточують. А ще хоче щоб його називали Наш Фюрер!
Скорочена версія нашої розмови в ICQ:
Була ідея йти кататися з гори. Але погода не сприяє.
А валятися у болоті? слабо?
Мені ні. Але мало хто підтримає. (наче погодився...)
Ну так, а самому слабо?
Самому звісно. Я елемент соціальний. Ведуся за стадом. (...але як швидко він здався!)
Щось подібне від тебе й чекав. Слабо....
Бруд не люблю. (шукає відмовку, ще б сказав не люблю зиму чи Київ)
Він для того й бруд, щоб силу волі тренувати.
Мені на роботі встановили ноутбук. НЕ зручна до крику річ. (з’їжджає, слабак!)
А так слабо?
Еее.. то ти з'їжджаєш Слабак!
Я тебе перший запитав
Хахаха!
Мені слабо. Я ж сказв.
Я теж це сказав.
Все, піду напишу про тебе в ЖЖ!
2 слабака - пара. :)
Пиши. Я прокоментую.
Куди писати у свій, чи в УК?
Пиши в обидва.
Що робити, як виховувати в собі справжнього Мужчина? Котрому болото по коліно!
Дівчата, наші берегині, підтримайте нас, давайте влаштуємо оргію у болоті! Инакше ми з Дмитром туди не поліземо! Зіґ-хайль! |
|
|
| |
[Feb. 4th, 2007|11:32 pm] |
Сьогодні з Українцями Києва ходив слухати живу кельтську арфу. Грав Олег Сухарь.
Як зізнався автор, він є прихильником Тлкіна, отже й публіка була відповідна.
Були й високі витончені ельфи з блідим обличчям і млявими рухами, гобіти - товстунчики, бородаті гноми в окулярах. Щоправда, гобліни у спортивних костюмах гризли насіння й жлуктили ель далеко надворі, біля ятків.
Не скажу нічого саме про цей концерт. Бо я чув живу арфу вперше. Можу тільки спробувати передати враження від звуку живої арфи. Мене вразило!!!
Руки музики рухалися у повітрі й висмикували з нього чисті звуки.
Це було схоже на падання тисячі сліз, від дзвінких і чистих дівочих, до тихих і важких чоловічих.
Дехто заплющував очі , але мені подобалося дивитися як грає музика. Він не просто повторював майстерно завчені рухи, він ПЕРЕЖИВАВ це разом з нами. Це була надзвичайна насичена, емоційна розповідь про гори, далекі острови, полонини, ліси, дивних створінь, що там мешкають. Вони виринали ще не зовсім ясними, мова музики домальовувала їх характер, хто вони, куди йдуть, про що думають, за що переживають.
Це було щось нове й незвичайне для мене, мені дуже сподобалося. |
|
|
| |
[Feb. 4th, 2007|01:01 am] |
Часто стали зупиняти на дорозі міліціонери. Але не банально - жезлом, а як у кіно, з мигалками, і маленькою погонею.
Вітаються, перепитують чи все гаразд, чи не вживав алкоголю. Потім віддають документи, бажають щасливої дороги й відпускають.
А ще, збив сьогодні собаку, який перебігав дорогу. Відчув своїм тілом, як колесо перекотилося через нього.
Навмисно. Щоб було про що в ЖЖ написати.
Перед своєю смертю собака попросив мене виложити в ЖЖ пісню, і прошепотів це посилання:
http://www.master-yourself.org/video/lj.mp3
Пісня, звісно, російською мовою.
Цю пісню ще хотіли послухати Атеїст, Дмитріо й Андиз. |
|
|
![[info]](http://p-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
iiiosoba's journal
загадково-затишний
